Чорнобиль: через роки, через відстані.
Тепер тут зона, а була земля...
Тут був чорнозем, а тепер - Чорнобиль...
Ліна Костенко
Чорнобиль. Невеличке українське містечко. Влітку тут любили відпочивати кияни. Приїздили на все літо,збирали гриби, загоряли на чистих берегах Київського моря, ловили рибу у річці Прип'ять. Здавалося, що гармонійно уживається краса поліської природи і чотири блока АЄС. Але це тільки здавалося...
Мирна весняна українська ніч. 26 квітня 1986 року... Ця дата назавжди залишиться у пам'яті людства. Перша година 23 хвилини 40 секунд. Всі сплять безтурботним сном. І раптом нічну темряву розірвало велетенське полум'я над четвертим реактором Чорнобильської АЄС.
У ці квітневі дні ми привертаємо увагу як української, так і світової громадськості до страждань людей, які зазнали і продовжують зазнавати дії радіації. Чорнобильська рана болить і ніколи не загоюється. Отож запалимо свічку пам'яті: пам'яті мертвим і пам'яті нам, живим, і тим, хто ще прийде жити.
Пропоную вашій увазі огляд - презентацію
"Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам'ять"
Немає коментарів:
Дописати коментар