Чорнобиль: через роки, через відстані.
Тепер тут зона, а була земля...
Тут був чорнозем, а тепер - Чорнобиль...
Ліна Костенко
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhbuZpyMbtPL4tH4Tj_FqwUeLBP-3QX0LXxtIRRM6zCd8nTJrO0ppg9jxVuYWTUHHp_U6i-4iWxSq2tbgviSk4_z48x_OrHi8QWxm-PmPMgbPDg69J-PUP547lpPCUvUL6ZU-e8ixUPl0A/s320/%25C2%25ABCHORNOBYL%25C2%25BB-avatar-FCBook.jpg)
Мирна весняна українська ніч. 26 квітня 1986 року... Ця дата назавжди залишиться у пам'яті людства. Перша година 23 хвилини 40 секунд. Всі сплять безтурботним сном. І раптом нічну темряву розірвало велетенське полум'я над четвертим реактором Чорнобильської АЄС.
У ці квітневі дні ми привертаємо увагу як української, так і світової громадськості до страждань людей, які зазнали і продовжують зазнавати дії радіації. Чорнобильська рана болить і ніколи не загоюється. Отож запалимо свічку пам'яті: пам'яті мертвим і пам'яті нам, живим, і тим, хто ще прийде жити.
Пропоную вашій увазі огляд - презентацію
"Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам'ять"