Творчий проект "Живопис говорить віршами"
Міні - проєкт "Поетична флора"
Філонов Є., 4 клас
Дівчинка Леся тихим жовтневим ранком гуляла разом зі своїм собакою міським сквером. Джек радо бігав між деревами, здіймаючи хмари жовтого листя. Аж раптом щось привернуло його увагу. Дівчинка покликала його та він навіть не реагував, тільки уважно щось роздивлявся та насторожено поводив вухами. Леся підійшла ближче і з подивом виявила маленьке кошеня, яке перелякано дивилося на Джека. подивившись на всі боки, дівчинка зрозуміла, що, скоріше за все, це маленьке беззахисне створіння просто кинули. "Що з тобою робити? Ну що, Джеку,візьмемо цю знахідку з собою?", - звернулася Леся до Собаки. Джек радісно замотав хвостиком. Кошеня наче зрозуміло слова дівчинки і з готовністю пішло до рук. Леся обережно пригорнула знахідку до себе, і вони втрьох почимчикули осіннім сквером.
Дівчинка Леся тихим жовтневим ранком гуляла разом зі своїм собакою міським сквером. Джек радо бігав між деревами, здіймаючи хмари жовтого листя. Аж раптом щось привернуло його увагу. Дівчинка покликала його та він навіть не реагував, тільки уважно щось роздивлявся та насторожено поводив вухами. Леся підійшла ближче і з подивом виявила маленьке кошеня, яке перелякано дивилося на Джека. подивившись на всі боки, дівчинка зрозуміла, що, скоріше за все, це маленьке беззахисне створіння просто кинули. "Що з тобою робити? Ну що, Джеку,візьмемо цю знахідку з собою?", - звернулася Леся до Собаки. Джек радісно замотав хвостиком. Кошеня наче зрозуміло слова дівчинки і з готовністю пішло до рук. Леся обережно пригорнула знахідку до себе, і вони втрьох почимчикули осіннім сквером.Самолова Аліна, 4 кл.
Добра дівчинка
Одного дня я гуляла на вулиці неподалік свого будинку. Падав пухнастий білий сніг. Йшла біля мого будинку дівчинка з собакою на поводку. Несподівано собака загавкала, піднявши голову і подивившись на дерево. Зрвсім невисоко сиділо маленьке кошеня і жалібно нявчало. Кошеня було маленьке, пухнасте, з великими очима. Воно тремтіло від холоду. Дівчинка взяла його на руки і пригорнула до себе. Кошенятко затихло і вони всі разом пішли додому.
Трунова Євгенія, 4 кл.
Пригода Наталки
Жила собі дівчинка. Звали її Наталка.В неї був котик гарний, сірого кольору з голубими очима. І звали його Васька. Якось вона разом з котиком пішла гуляти в ліс. Раптом почули лай. Дівчинка аж зойкнула, бо подумала, що це вовк. Та Наталка була хороброю дівчинкою. Йшла вона собі йшла стежкою і зустріла їжачка. Вона спочатку злякалася, але потім посміхнулася і пішла далі. Раптом вона побачила собаку, яка сиділа самотня. Дівчинка подумала, що собаку, мабуть, покинули. Вона забрала собаку собі додому і назвала Бобік. І ніколи не залишала без нагляду.
Татаренко Дарина, 4 кл.
Дівчинка Олеся - добра дівчинка. У неї є собака Джесі. Кожен день Олеся ходить з нею на прогулянку. Собака любить бігати, гратися. Одного дня, вже повертаючись додому,дівчинка побачила кошеня. Воно було маленьке, голодне і сиділо, згорнувшись в клубочок. Олеся вирішила, що його кинули і забрала до себе. Кошеня і собака швидко стали друзями. Тварина - це не іграшка! Вона вимагає умов, часу, уваги та любові.
Щетиніна Заріна, 4 кл.
Собака і кошеня
Жила собі Даринка. В неї був собака, якого звали Арчі. Дівчинка з Арчиком грала, він їй приносив м'яча. Але потім її батькові треба було виїхати з дому на три дні. Даринк залишила Арчі, щоб він стеріг хату. Вони з батьком поїхали, а Арчі залишився вдома. До нього в гості прийшов маленький котик. Вони разом стали гратися. Пройшло три дні. Даринка з батьком повернулися додому. Дівчинка рада була бачити Арчі. Потім вона побачила і маленьке кошеня. Даринка спитала у батьків дозволу на те, щоб залишити котика. Батьки дозволили. Дівчинка назвала котика Пушком, тому що він був пушистим, як хмаринка.
Трикозенко Аліна
Моя улюблена книжка.
Ця книга всім знайома,
Я ії читаю вдома
Астрід Ліндгрен написала,
Пеппі героїнею стала.
Дівчинка - бунтарка, жартівниця,
Шибениця і чарівниця.
Пеппі щедра неймовірно,
Дітей і тваринок любить безмірно.
Героїня казки смілива,
Вона тваринок захищає,
А друзів млинцями пригощає.
Книжка ця дуже цікава,
Прочитайте ії - це добра справа.
Все в ній казково,
Радісно і загадково.
Кругова Інна
Мама
Мой ангел, мой телохранитель,
Ты готова помочь мне всегда,
Моих девичьих тайн ты хранитель,
Ты меня не предашь никогда.
Ты растишь меня и жалеешь,
Понимаешь и веришь в меня,
О судьбе моей лучшей мечтаешь,
И ругаешь за дело меня.
Я тебя огорчаю редко,
Мне за это стыдно бывает,
И огорчения вмиг исчезают.
И печали уходят и грусть,
Страх уходит, волненье
Хоть и слезы порой, ну и пусть,
Ведь взамен получу вдохновенье.
Я не умею писать как поэты,
Но зато все слова от души.
Мама, твои мне нужны советы,
Давай с тобой поговорим в тиши.
Как слово "мама" меня греет,
Как я люблю тебя, тобою дорожу,
Никто тебя обидеть не посмеет,
И знай, что я делами это докажу.
Лобас Наталія
Судьба человека
Судьба человека - большая планета,
Планета всего лишь одна,
Но судьбы ведь разные и очень опасные
Какая моя же судьба?
Она велика и очень красива,
Мила, хороша и неуязвима
Люблю свою я судьбу
И Бога за это благодарю.
Пилипець Кирило
Басня "Лягушонок и Кузнечик"
(переклад з української мови байки А.Шостак)
Один Лягушонок гулял
И вдруг он заскучал,
Решил на досуге вокруг поскакать,
Чтоб скуку свою разогнать.
К прыжку он приготовится решил,
Старался изо всех сил.
Кузнечик мимо пробегал
И лягушонка засмеял:
"Лучший в мире я прыгун
И шалун я, и плясун,
Могу я прыгнуть так и так,
А ты в том деле не мастак.
И Лягушонок загрустил,
И слезу из глаз пустил
Так лучше покажи без суеты.
"Ну что ж,- Кузнечик говорит, смотри,
Но, тожет, так не сможешь ты.
Вот взял разбег хвастун
и куст перескочил,
Но сил не рассчитал
И в воду угодил.
Лягушонок его из воды достал
И светлый час для Кузнечика настал
Теперь не хвастайся ты впредь,
Чтоб неудачи не терпеть.
Кругова Інна
Отчего люди стали злыми?
Отчего люди стали злыми?
нет в них нежности, нет добра
Может деньги их изменили
Или нежность им не нужна?
Накричать, обозвать, обидеть-
Все, на что способны они,
Доброты не хотят увидеть
И слова их наполнены лжи
Откажи - запомнят навек
Ненавидеть тебя они будут
За то, что добрый ты человек.
Ходят грустные и унылые
И в сердцах их давно погас свет
Отчего люди стали злыми?
Кто мне даст на это ответ?
Акровірші Кругової Інни
Лето отступает
Унося тепло.
Небо ночью озаряет
Ангела крыло.
Акровірші Кругової Інни
Лето отступает
Унося тепло.
Небо ночью озаряет
Ангела крыло.
Засияла в небе темном,
Выехала на колеснице
Единственная царица.
Засверкала в небе бездонном,
Дарила яркий свет,
А погасла,когда пришел рассвет
Немає коментарів:
Дописати коментар